27 червня у Верховну раду було подано 2 проекти закони про таксі

27 червня у Верховну раду було подано 2 проекти закони про таксі

27 червня у Верховну раду було подано 2 проекти закони про таксі: 1) Проект Закону про перевезення на таксі та легковими автомобілями на замовлення та 2) Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки фізичних осіб-підприємців, які здійснюють діяльність з надання послуг таксі.

 

Авторами обох законопроектів були БЮТівці Тимошенко та Крулько. В кінці української версії цієї статті викладаємо текст одного з них.

 

Насправді законопроектів, поданих до ВР за ці роки багато, а прийнято? Чого вартий так розпіарений Міністром Омеляном 3107. Буду відвертим, що закони, подані БЮТівцями притомніше ніж закон, про який ми прочитали на сайті Асоціації Відповідальних Перевізників (а це на секундочку (Uklon, Uber, Bolt). Вони теж розробили проект закону який не знаю поданий чи ні. Але, однозначно, спроби “пропихнути” його через нову ВР імені Слуги народу будуть.

Цей закон передбачає:
Відміну ліцензій та обов’язкового встановлення таксометрів;
Запровадження платних дозволів “токенів” на перевезення строком на рік/місяць;
Встановлення річної вартості дозволу на перевезення “токену” не більше однієї мінімальної зарплати;
Відміну обов’язкової реєстрації водіїв як ФОП чи працевлаштування.
Такий закон дозволить без втрат для ринку зробити всіх водіїв таксі легальними. Легально та в рівних умовах зможуть працювати як професіонали, так і ті водії, що працюють у таксі в якості додаткового заробітку.

Однозначно, якби цей законопроект було прийнято і ВІН ВИКОНУВАВСЯ – бюджет би отримав додаткові надходження, але абсолютно не йдеться про безпеку пасажира.

 

Закони БЮТівців роблять на цьому акцент. І на ще багатьох важливих речах. Він більш цивілізаційний, більш європейський. Але ми насмілимось дати прогноз, що якщо в ці 5 років і буде прийнято закон, то він буде між тим, що пропонують БЮТівці та Асоціація Відповідальних Перевізників. Таке враження, принаймні, складається з того як себе позиціонує Президент і представники його партії (а це 251 крісло в ВР) під час спілкування в ЗМІ. Тим більше, що ми не знаємо хто стоїть за цими 251 і, можливо, там знайдуться лоббісти третього (четвертого) і т.д. законів.

 

ЗАКОН ПРО ПЕРЕВЕЗЕННЯ НА ТАКСІ ТА

ЛЕГКОВИМИ АВТОМОБІЛЯМИ НА ЗАМОВЛЕННЯ

________________________________________________________________

 

Цей Закон визначає основні засади господарської діяльності у сфері перевезення пасажирів та/або їхнього багажу на таксі або легковими автомобілями на замовлення.

 

Стаття 1. Визначення термінів

  1. У цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:

1) автомобільний перевізник – фізична особа – підприємець або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів та/або їхнього багажу на таксі або легковими автомобілями на замовлення ;

2) автомобільний самозайнятий перевізник – фізична особа – суб’єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів та/або їхнього багажу на таксі або легковими автомобілями  на замовлення без застосування праці найманих водіїв;

3) автомобільний перевізник на таксі – суб’єкт господарювання, у тому числі автомобільний самозайнятий перевізник, що здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів та/або їхнього багажу на таксі;

4) автомобільний перевізник легковими автомобілями на замовлення – суб’єкт господарювання, у тому числі автомобільний самозайнятий перевізник, який надає послуги з перевезення пасажирів та/або їхнього багажу легковими автомобілями на замовлення;

5) диспетчерське управління – прийняття засобами зв’язку інформації про потребу у послугах перевезення пасажирів та/або їхнього багажу, передача інформації про замовника автомобільному перевізнику (включаючи інформацію про контакти замовника, пункт відправлення та прибуття пасажирів та/або їхнього багажу), інформування замовника про послугу з перевезення та автомобільного перевізника (включаючи інформацію про фактичного виконавця перевезення,номер та марку автомобіля, інформацію про ліцензію автомобільного перевізника, дату та номер договору страхування, укладеного автомобільним перевізником згідно з вимогами цього Закону, тариф на послугу з перевезення, дату і час подачі автомобіля), облік замовлень на надання послуг з перевезення пасажирів та/або їхнього багажу, моніторинг стану виконання послуг з перевезення пасажирів та/або їхнього багажу;

6) інформаційно-диспетчерська служба – суб’єкт господарювання, що надає інформаційні послуги щодо диспетчерського управління з перевезень на таксі або легковими автомобілями на замовлення та включений до реєстру інформаційно-диспетчерських служб таксі та легкових автомобілів на замовлення;

7) легковий автомобіль на замовлення – легковий автомобіль загального призначення, відомості про який внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що замовляється юридичною або фізичною особою з укладанням договору у письмовій формі з автомобільним перевізником легковими автомобілями на замовлення або в усній чи письмовій формі з інформаційно-диспетчерської службою легковими автомобілями на замовлення відповідно до умов, визначених цим Законом;

8) реєстр інформаційно-диспетчерських служб таксі та інформаційно-диспетчерських служб легкових автомобілів на замовлення(далі – Реєстр ІДС) – єдиний загальнодержавний реєстр відомостей щодо інформаційно-диспетчерських служб таксі, інформаційно-диспетчерських служб легкових автомобілів на замовлення;

9) таксі – легковий автомобіль, відомості про який внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, зовнішньо обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та/або їхнього багажу в індивідуальному порядку;

10) стоянка таксі – складова вулично-дорожньої мережі, позначена відповідно до правил дорожнього руху і призначена для зупинки, стоянки та замовлення таксі.

 

Стаття 2. Сфера дії цього Закону

  1. Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, інформаційно-диспетчерськими службами, замовниками перевезень на таксі та легковими автомобілями на замовлення, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

 

Стаття 3. Система органів державного регулювання та контролю

  1. Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері перевезень на таксі та перевезень легковими автомобілями на замовлення, законодавчі основи її реалізації.
  2. Кабінет Міністрів України:

1) здійснює загальне державне регулювання перевезень на таксі та перевезень легковими автомобілями на замовлення;

2) затверджує правила надання послуг з перевезення на таксі та легковими автомобілями на замовлення;

3) затверджує ліцензійні умови надання послуг з перевезення на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

  1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує:

1) формування та реалізацію державної політики у сфері перевезень на таксі та перевезень легковими автомобілями на замовлення;

2) нормативно-правове регулювання;

3) визначення пріоритетних напрямів розвитку перевезень на таксі та перевезень легковими автомобілями на замовлення.

Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, прийняті в межах його компетенції, обов’язкові до виконання на території України.

  1. Реалізація державної політики у сфері перевезень на таксі та перевезень легковими автомобілями на замовлення здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
  2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, забезпечує:

1) реалізацію державної політики з питань безпеки перевезень на таксі та перевезень легковими автомобілями на замовлення;

2) участь у здійсненні стандартизації та сертифікації в установленому порядку;

3) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері безпеки перевезень на таксі та перевезень легковими автомобілями на замовлення.

  1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює в межах своїх повноважень:

1) державний нагляд (контроль) за дотриманням автомобільними перевізниками та автомобільними самозайнятими перевізниками, інформаційно-диспетчерськими службами вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті;

2) державний контроль за виконанням автомобільними перевізниками та автомобільними самозайнятими перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень;

3) ведення Реєстру ІДС;

4) інші повноваження, визначені законами України.

  1. На території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює:

1) контроль наявності, видачу дозвільних документів на виконання перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично виконується;

2) контроль за виконанням автомобільними перевізниками на таксі та на замовлення вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень;

3) контроль технічного, санітарного та екологічного стану транспортних засобів, що впливає на безпеку руху та екологічну ситуацію;

4) контроль за дотриманням перевізниками вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення;

5) перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів та/або їхнього багажу;

6) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.

  1. У пунктах пропуску через державний кордон України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює:

1) контроль наявності дозвільних документів на виконання перевезень на таксі та перевезень легковими автомобілями на замовлення;

2) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів;

3) контроль сплати перевізниками штрафів чи виконання приписів органів контролю;

4) ведення обліку автомобільних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів.

  1. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та/або їхнього багажу на території України, та інформаційно-диспетчерські служби, що надають інформаційні послуги щодо диспетчерського управління на території України.
  2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, здійснює у пунктах пропуску через державний кордон України документальний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками на таксі та легковими автомобілями на замовлення законодавства України щодо міжнародних автомобільних перевезень.
  3. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим та обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації:

1) формують мережі стоянок таксі в аеропортах, автомобільних та залізничних вокзалах і станціях, інших інфраструктурних об’єктах, що утворюють попит на послуги з перевезення на таксі, або вулично-дорожній мережі, якщо такі об’єкти розміщено за територією населеного пункту;

2) здійснюють ліцензування господарської діяльності з перевезень на таксі та перевезень легковими автомобілями на замовлення;

3) вносять відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, передбачені цим Законом;

4) забезпечують включення суб’єктів господарювання до Реєстру ІДС.

  1. Органи місцевого самоврядування:

1) здійснюють в межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері перевезень на таксі та перевезень легковими автомобілями на замовлення на відповідній території;

2) формують мережі стоянок таксі в межах території населеного пункту, забезпечують безперешкодний доступ до таких стоянок автомобільних перевізників на таксі і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території.

  1. Державний контроль автомобільних перевізників на таксі та легковими автомобілями на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника або інформаційно-диспетчерську службу, яких буде перевіряти.

Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником на таксі та автомобільним перевізником легковими автомобілями на замовлення або інформаційно-диспетчерською службою вимог законодавства про перевезення на таксі та перевезення легковими автомобілями на замовлення або на підставі виявленого порушення законодавства автомобільним перевізником на таксі або автомобільним перевізником легковими автомобілями на замовлення під час здійснення контрольного придбання послуг перевезень пасажирів та/або їхнього багажу уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про перевезення на таксі та перевезення легковими автомобілями на замовлення під час виконання перевезень пасажирів та/або їхнього багажу на таксі та легковими автомобілями на замовлення здійснюються посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті шляхом:

1) зупинки транспортного засобу або без такої зупинки особами,  які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

2) контрольного придбання послуг перевезень пасажирів та/або їхнього багажу відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Стаття 4. Ліцензування перевезень на таксі та перевезень легковими автомобілями на замовлення

  1. Автомобільний перевізник на таксі може здійснювати перевезення на таксі після внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про видачу йому ліцензії на перевезення на таксі та відомостей про транспортні засоби, які використовуються при наданні послуг з перевезення на таксі.
  2. Автомобільний перевізник легковими автомобілями на замовлення може здійснювати перевезення легковими автомобілями на замовлення після внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про видачу йому ліцензії на перевезення легковими автомобілями на замовлення та відомостей про транспортні засоби, які використовуються при наданні послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення.
  3. Порядок ліцензування перевезень пасажирів та/або їхнього багажу на таксі та легковими автомобілями на замовлення встановлюється Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та ліцензійними умовами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
  4. Ліцензійними умовами перевезень пасажирів та/або їхнього багажу на таксі та легковими автомобілями на замовлення визначається вичерпний перелік документів, що додаються до заяви на отримання ліцензії на перевезення на таксі та перевезення легковими автомобілями на замовлення, а також встановлюються організаційні, кадрові та технологічні вимоги до матеріально-технічної бази ліцензіата і засобів провадження діяльності, обов’язкові для виконання під час провадження діяльності з перевезення на таксі та перевезення легковими автомобілями на замовлення.
  5. Органом ліцензування перевезень пасажирів та/або їхнього багажу на таксі та легковими автомобілями на замовлення є Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в межах адміністративно-територіальної одиниці місцезнаходження (місця проживання) автомобільного перевізника, які здійснюють видачу ліцензій на перевезення пасажирів та/або їхнього багажу на таксі та легковими автомобілями на замовлення.
  6. У день прийняття рішення органом ліцензування забезпечується внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань:

1) відомостей про ліцензування видів господарської діяльності, визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»;

2) відомостей, передбачених Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності»;

3) відомостей про транспортні засоби, які використовуються при наданні послуг з перевезення на таксі та з перевезення легковими автомобілями на замовлення.

Стаття 5. Реєстр інформаційно-диспетчерських служб таксі та інформаційно-диспетчерських служб легкових автомобілів на замовлення та основні засади його ведення

  1. Формування, затвердження та ведення Реєстру ІДС здійснюються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
  2. Держателем Реєстру ІДС є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
  3. Реєстр ІДС є відкритим та знаходиться у вільному безкоштовному доступі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
  4. Обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації здійснюють включення до Реєстру ІДС відомостей про інформаційно-диспетчерські служби таксі та інформаційно-диспетчерські служби легкових автомобілів на замовлення із зазначенням засобів зв’язку (веб-сайти, номери телефонів тощо), території (регіону), в межах якої інформаційно-диспетчерські служби мають право здійснювати свою діяльність.
  5. Відомості про інформаційно-диспетчерські служби включаються до Реєстру ІДС не пізніше наступного робочого дня після отримання місцевою державною адміністрацією від суб’єкта господарювання заяви, що містить відомості про відповідність такого суб’єкта законодавству.

 

Стаття 6. Страхування на автомобільному транспорті

  1. Автомобільні перевізники на таксі та автомобільні перевізники на замовлення зобов’язані бути страхувальниками з обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.

 

Стаття 7. Вимоги до легкового автомобіля, що здійснює перевезення на таксі та на замовлення

  1. Легковий автомобіль, що здійснює перевезення на таксі, обладнується розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору на даху автомобіля та сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, та на дверцята якого з лівого та правого боків наносяться кольорографічні схеми (композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку).
  2. Автомобіль таксі може бути обладнаний таксометром або іншим засобом визначення вартості перевезення (мобільний додаток, GPS-таксометр тощо).
  3. Зареєстровані легкові автомобілі, на які встановлюється обладнання та кольорографічні схеми таксі і які використовуються для надання послуг з перевезень на таксі, додатковій державній перереєстрації не підлягають.
  4. У разі використання автомобільним перевізником або водієм легкового автомобіля, що має обладнання та/або кольорографічні схеми ідентичні таксі або такі, що схожі з таксі, для здійснення перевезень пасажирів та/або їхнього багажу, вважається, що такий автомобільний перевізник або водій надають послуги з перевезення на таксі.
  5. В автомобілі таксі в обов’язковому порядку в доступному місці і наявним способом розміщується:

– інформація про автомобільного перевізника на таксі, водія, ліцензію на перевезення на таксі;

– копія договору страхування або страхового полісу;

– відомості про тарифи на перевезення на таксі.

  1. В легковому автомобілі на замовленні в обов’язковому порядку в доступному місці розміщується:

– інформація про автомобільного перевізника легковими автомобілями на замовлення, водія, ліцензію на перевезення легковими автомобілями на замовлення;

– копія договору страхування або страхового полісу;

– відомості про тарифи на перевезення легковими автомобілями на замовлення.

 

Стаття 8. Засади діяльності автомобільного перевізника на таксі та на замовлення

  1. Послуги з перевезення на таксі надаються на підставі усного або письмового договору між замовником та автомобільним перевізником на таксі або між замовником та інформаційно-диспетчерською службою таксі.

Замовлення на перевезення на таксі здійснюється замовником перевезення безпосередньо водію таксі або через інформаційно-диспетчерську службу таксі усно або письмово, в тому числі, за телефоном або з використанням засобів технічного зв’язку (інтернет-додатків тощо).

Послуги з перевезення на таксі можуть надаватися у порядку черги на стоянках таксі та на шляху прямування таксі.

  1. Послуги з перевезення легковими автомобілями на замовлення надаються на підставі :

1) письмового договору замовника з автомобільним перевізником легковими автомобілями на замовлення;

2) або сукупності наступних документів:

договору автомобільного перевізника легковими автомобілями на замовлення з інформаційно-диспетчерської службою легкових автомобілів на замовлення;

договору замовника з інформаційно-диспетчерською службою легкових автомобілів на замовлення, укладеного усно або письмово, в тому числі, за телефоном або з використанням засобів технічного зв’язку (інтернет-додатків тощо);

підтвердження про укладення договору з замовником, що надається інформаційно-диспетчерською службою легкових автомобілів на замовлення автомобільному перевізнику легковими автомобілями на замовлення та водію легкового автомобіля на замовлення за допомогою електронних та технічних засобів зв’язку (в тому числі за допомогою смс-повідомлень, інтернет-додатків тощо).

  1. Послуги з перевезення легковими автомобілями на замовлення не можуть надаватися на стоянках таксі та на шляху прямування автомобіля фізичним або юридичним особам, з якими не було укладено договорів про надання послуги згідно з цією статтею.
  2. У разі відсутності при перевезенні пасажирів та/або їхнього багажу у автомобільного перевізника легковими автомобілями на замовлення та водія легкового автомобіля на замовлення договорів та підтверджень, передбачених цією статтею, а також у разі надання ними послуг з перевезення у заборонених цією статтею місцях, вважається, що автомобільний перевізник легковими автомобілями на замовлення та водій легкового автомобіля на замовлення здійснюють перевезення на таксі без отримання ліцензії на перевезення на таксі в установленому порядку.

 

Стаття 9. Основні права та обов’язки автомобільного перевізника на таксі та автомобільного перевізника на замовлення

  1. Автомобільний перевізник на таксі має право:

1) отримувати замовлення на перевезення та здійснювати посадку пасажирів на стоянках таксі або вулично-дорожній мережі, у разі якщо зупинку транспортного засобу не заборонено правилами дорожнього руху;

2) рухатись вулично-дорожньою мережею по смугах руху спеціально відведених для руху громадського транспорту;

3) укладати договори з інформаційно-диспетчерськими службами таксі про надання інформаційних послуг щодо диспетчерського управління.

  1. Автомобільний перевізник на замовлення має право:

1) укладати письмові договори з замовниками послуг перевезення на замовлення;

2) укладати договори з інформаційно-диспетчерськими службами легковими автомобілями на замовлення про надання інформаційних послуг щодо диспетчерського управління.

  1. Автомобільний перевізник на таксі зобов’язаний:

1) утримувати транспортні засоби в належному технічному та санітарному стані, що відповідає законодавству, забезпечувати їх своєчасне подання для надання послуги;

2) надавати послуги з перевезення пасажирів та/або їхнього багажу лише у межах договору між ним та замовником або договору між замовником та інформаційно-диспетчерською службою таксі;

3) мати в наявності договір, укладений між ним та інформаційно-диспетчерською службою таксі, у разі отримання замовлення через інформаційно-диспетчерську службу таксі;

4) мати в наявності підтвердження про укладення договору з замовником, надане інформаційно-диспетчерською службою таксі в письмовому або електронному (в тому числі за допомогою смс-повідомлень, інтернет-додатків тощо) вигляді, у разі отримання замовлення через інформаційно-диспетчерську службу таксі;

5) мати копію витягу з рішення про видачу ліцензії на надання послуг з перевезення на таксі у салоні автомобіля таксі, розміщену на видному місці;

6) здійснити обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті на кількість пасажирів, що відповідає пасажиромісткості транспортного засобу, та мати копію договору або страхового полісу у салоні автомобіля таксі, розміщену на видному місці.

  1. Автомобільний перевізник на замовлення зобов’язаний:

1) утримувати транспортні засоби в належному технічному та санітарному стані, що відповідає законодавству, забезпечувати їх своєчасне подання для надання послуги;

2) надавати послуги з перевезення пасажирів та/або їхнього багажу лише у межах договору між ним та замовником або договору між замовником та інформаційно-диспетчерською службою легкових автомобілів на замовлення;

3) мати в наявності договір, укладений між ним та інформаційно-диспетчерською службою легкових автомобілів на замовлення, у разі отримання замовлення через інформаційно-диспетчерську службу легкових автомобілів на замовлення;

4) мати в наявності підтвердження про укладення договору з замовником, надане інформаційно-диспетчерською службою легкових автомобілів на замовлення в письмовому або електронному (в тому числі за допомогою смс-повідомлень, інтернет-додатків тощо) вигляді, у разі отримання замовлення через інформаційно-диспетчерську службу легкових автомобілів на замовлення;

5) мати в наявності письмовий договір на надання послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення, укладений між замовником та автомобільним перевізником легковими автомобілями на замовлення, у разі отримання замовлення безпосередньо автомобільним перевізником легковим автомобілем на замовлення;

6) мати копію витягу з рішення про видачу ліцензії на надання послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення у салоні легкового автомобіля на замовлення, розміщену на видному місці;

7) здійснити обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті на кількість пасажирів, що відповідає пасажиромісткості транспортного засобу, та мати копію договору або страхового полісу у салоні автомобіля таксі, розміщену на видному місці.

 

Стаття 10. Вимоги до автомобільного перевізника на таксі та автомобільного перевізника легковими автомобілями на замовлення

  1. Автомобільний перевізник на таксі та на замовлення повинен:

1) виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

2) утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог законодавства;

3) забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом для надання послуг;

4) забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров’я водіїв ;

5) організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

6) забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

7) забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту (крім автомобільного самозайнятого перевізника);

8) забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів та їхнього багажу.

  1. Автомобільні перевізники на таксі та легковими автомобілями на замовлення з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов’язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів з надання послуг з перевезення на таксі та легковими автомобілями на замовлення, діяльність яких пов’язана з наданням послуг з перевезення на таксі та легковими автомобілями на замовлення, один раз на п’ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки – один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

 

Стаття 11. Інформаційні послуги щодо диспетчерського управління

  1. Інформаційні послуги щодо диспетчерського управління відповідно до цього Закону надаються інформаційно-диспетчерськими службами двох видів:

1) інформаційно-диспетчерська служба таксі;

2) інформаційно-диспетчерська служба легкових автомобілів на замовлення.

  1. Суб’єкт господарювання набуває статусу інформаційно-диспетчерської служби таксі або інформаційно-диспетчерської служби легкових автомобілів на замовлення з дня включення відомостей про нього до Реєстру ІДС як інформаційно-диспетчерської служби відповідного виду.
  2. Порядок подання та розгляду заяви на включення суб’єкта господарювання до Реєстру ІДС як інформаційно-диспетчерської служби відповідного виду, а також форма такої заяви визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
  3. Суб’єкт господарювання може бути включений до Реєстру ІДС або як інформаційно-диспетчерська служба таксі, або як інформаційно-диспетчерська служба легкових автомобілів на замовлення. Включення одного суб’єкту господарювання у якості одночасно інформаційно-диспетчерської служби таксі та інформаційно-диспетчерської служби легкових автомобілів на замовлення не допускається.
  4. Автомобільний перевізник на таксі та автомобільний перевізник легковими автомобілями на замовлення мають право набути статус відповідної інформаційно-диспетчерської служби в загальному порядку.
  5. Включення до Реєстру ІДС здійснюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
  6. Інформаційні послуги щодо диспетчерського управління надаються інформаційно-диспетчерськими службами на підставі письмового договору, який укладається:

1) інформаційно-диспетчерською службою таксі – з автомобільними перевізниками на таксі;

2) інформаційно-диспетчерською службою легкових автомобілів на замовлення – з автомобільними перевізниками легковими автомобілями на замовлення.

  1. Інформаційно-диспетчерська служба повинна відповідати наступним вимогам:

1) мати службове приміщення та відповідно до законодавства забезпечувати доступ до нього посадових осіб органів державного контролю для здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю);

2) вести реєстр автомобільних перевізників на таксі за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

3) вести реєстр автомобільних перевізників легковими автомобілями на замовлення за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

4) зберігати протягом трьох років та надавати на вимогу посадових осіб уповноважених або контролюючих органів такі документи або інформацію:

реєстр автомобільних перевізників на таксі;

реєстр автомобільних перевізників легковими автомобілями на замовлення;

оригінали договорів про надання інформаційних послуг щодо диспетчерського управління;

паперову або електронну форму журналу обліку замовлень та здійснених перевезень.

  1. Інформаційно-диспетчерська служба має право:

1) вести облік осіб, які здійснюють недостовірні виклики таксі або легкових автомобілів на замовлення або порушують законодавство про перевезення на таксі та легковими автомобілями на замовлення чи громадський порядок, а також використовувати дані такого обліку у своїй діяльності;

2) в односторонньому порядку розірвати договір про надання інформаційних послуг щодо диспетчерського управління, письмово повідомивши про це автомобільного перевізника на таксі чи автомобільного перевізника на замовлення не менш як за п’ять днів, у разі здійснення перевезень на таксі або легковими автомобілями на замовлення в неналежному технічному та санітарному стані, систематичного (два і більше рази протягом одного календарного року) незабезпечення своєчасного подання автомобіля для посадки пасажирів;

3) мати необмежену кількість засобів зв’язку, мати власний веб-сайт (веб-сайти), номер (номери) телефону, тощо.

  1. Інформаційно-диспетчерська служба зобов’язана:

1) надавати інформаційні послуги щодо диспетчерського управління виключно на підставі договору укладеного у письмовій формі з автомобільним перевізником на таксі або автомобільним перевізником на замовлення;

2) перевіряти наявність в автомобільного перевізника на таксі та автомобільного перевізника на замовлення, з яким укладається чи укладено договір про надання інформаційних послуг щодо диспетчерського управління, чинного договору обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті та ліцензії на перевезення пасажирів та/або їхнього багажу на таксі або легковими автомобілями на замовлення;

3) забезпечувати передачу інформації засобами та видами зв’язку, які не створюють небезпеки для водія та пасажирів під час руху транспортного засобу;

4) вести у паперовій або електронній формі журнал обліку замовлень та здійснених перевезень, що повинен містити в собі інформацію про місце посадки та пункт призначення, дату і час опрацювання замовлення, номер телефону замовника перевезення, інформацію про тариф перевезення, про таксі або легковий автомобіль на замовлення, автомобільного перевізника на таксі або автомобільного перевізника на замовлення (для юридичних осіб – код ЄДРПОУ, для фізичних осіб – реєстраційний номер облікової картки платника податків;

5) надавати, у випадках, визначених законодавством, посадовим особам органів, що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері перевезень, правоохоронних органів, органів доходів і зборів на їх письмову вимогу інформацію, що міститься у журналі обліку замовлень, а також інформацію щодо укладених договорів про надання інформаційних послуг щодо диспетчерського управління та інформацію про відповідні автомобілі та їх водіїв;

6) повідомляти засобами електронного або телефонного зв’язку пасажира до його посадки про: вид перевезень пасажира (перевезення пасажира таксі, перевезення пасажира легковими автомобілями на замовлення), тариф, номерний знак, марку та модель транспортного засобу, час прибуття транспортного засобу, маршрут та про найменування інформаційно-диспетчерської служби;

7) виконувати інші обов’язки, що випливають з цього Закону.

  1. Інформаційно-диспетчерській службі заборонено:

1) опрацьовувати інформацію про замовлення таксі або легкових автомобілів на замовлення без укладення письмових договорів про надання інформаційних послуг щодо диспетчерського управління;

2) укладати договір про надання інформаційних послуг щодо диспетчерського управління з особами, які не мають чинного договору обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті та ліцензії на перевезення пасажирів та/або їхнього багажу на таксі або легковими автомобілями на замовлення;

3) передавати інформацію про замовлення будь-яким особам, з якими не укладено договір про надання інформаційних послуг щодо диспетчерського управління.

  1. Інформаційно-диспетчерська служба незалежно від її виду не несе відповідальності перед замовниками перевезень стосовно подачі таксі або легкового автомобіля на замовлення, виконання обов’язків автомобільного перевізника на таксі та автомобільного перевізника на замовлення, а також не несе відповідальності перед такими автомобільними перевізниками стосовно достовірності інформації про потребу у послугах та виконання обов’язків замовниками таких послуг.
  2. Інформація про інформаційно-диспетчерські служби підлягає оприлюдненню на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

 

Стаття 12. Документи, на підставі яких виконуються перевезення на таксі та легковими автомобілями на замовлення

  1. Документами для здійснення перевезень на таксі є:

1) для автомобільного перевізника на таксі – ліцензія на перевезення пасажирів та/або їхнього багажу на таксі, оригінал діючого договору обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті або страхового полісу, оригінал діючого письмового договору, укладеного з інформаційно-диспетчерською службою таксі (у разі отримання замовлення через інформаційну-диспетчерську службу), інші документи, передбачені законодавством України;

2) для водія таксі – копія ліцензії на перевезення пасажирів та/або їхнього багажу на таксі, копія діючого договору обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті або страхового полісу, копія діючого письмового договору, укладеного з інформаційно-диспетчерською службою таксі (у разі отримання замовлення через інформаційну-диспетчерську службу), посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу,інші документи, передбачені законодавством України;

3) для автомобільного самозайнятого перевізника на таксі – ліцензія на перевезення пасажирів та/або їхнього багажу на таксі, оригінал діючого договору обов’язкового особистого страхування від нещасного випадку на транспорті або страхового полісу, оригінал діючого письмового договору, укладеного з інформаційно-диспетчерською службою таксі (у разі отримання замовлення через інформаційну-диспетчерську службу), посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка.

  1. Документами для здійснення перевезень легковими автомобілями на замовлення є:

1) для автомобільного перевізника – ліцензія на перевезення пасажирів та/або їхнього багажу легковими автомобілями на замовлення, оригінал діючого письмового договору, укладеного з інформаційно-диспетчерською службою легкових автомобілів на замовлення(у разі отримання замовлення через інформаційну-диспетчерську службу), оригінал письмового договору, укладеного за замовником послуги перевезення на замовлення, оригінал діючого договору обов’язкового особистого  страхування від нещасного випадку на транспорті або страхового полісу, інші документи, передбачені законодавством України.

2) для водія – копія ліцензії на перевезення пасажирів та/або їхнього багажу легковими автомобілями на замовлення, копія діючого письмового договору, укладеного з інформаційно-диспетчерською службою легкових автомобілів на замовлення (у разі отримання замовлення через інформаційну-диспетчерську службу), копія письмового договору, укладеного за замовником послуги перевезення на замовлення, копія діючого договору обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті або страхового полісу, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка, інші документи, передбачені законодавством України;

3) для автомобільного самозайнятого перевізника легковими автомобілями на замовлення – ліцензія на перевезення пасажирів та/або їхнього багажу легковими автомобілями на замовлення, оригінал діючого письмового договору, укладеного з інформаційно-диспетчерською службою легкових автомобілів на замовлення (у разі отримання замовлення через інформаційну-диспетчерську службу), оригінал письмового договору, укладеного за замовником послуги перевезення на замовлення, оригінал діючого договору обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті або страхового полісу, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка, інші документи, передбачені законодавством України.

 

Стаття 13. Основні права та обов’язки водія таксі та легкового автомобіля на замовлення

  1. Водій таксі має право:

1) мати безперешкодний доступ та здійснювати безоплатну зупинку та стоянку у межах платних майданчиків для паркування, стоянок таксі, якщо зупинку транспортного засобу не заборонено правилами дорожнього руху;

2) рухатись вулично-дорожньою мережею по смугах руху спеціально відведених для руху громадського транспорту;

3) відмовляти в наданні послуги замовнику, якщо:

пасажир має явні ознаки сп’яніння;

кількість осіб, які потребують обслуговування, перевищує кількість місць у легковому автомобілі;

багаж пасажира не може бути вільно розміщений у багажнику чи салоні легкового автомобіля або може забруднити чи пошкодити його;

є обставини, що створюють загрозу життю, здоров’ю або майну водія, пасажира, інших учасників дорожнього руху.

  1. Водій таксі зобов’язаний:

1) називати пасажирам розмір оплати проїзду, показники таксометра або іншого засобу визначення вартості конкретного перевезення на початку і в кінці поїздки, якщо вартість проїзду визначається за показниками таксометра або іншого засобу визначення вартості конкретного перевезення, та роз’яснювати порядок користування таксі;

2) за вимогою пред’явити пасажиру обов’язкові для перевезень на таксі документи;

3) здійснити перевезення до пункту призначення за визначеним пасажиром маршрутом або найкоротшим шляхом за згодою пасажира;

4) забезпечувати безпеку дорожнього руху та створювати для пасажира комфортні та безпечні умови під час перевезення;

5) виконувати правила надання послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення і технічної експлуатації легкового автомобіля.

  1. Водію таксі забороняється:

1) надавати послуги з перевезення іншим особам без згоди пасажирів, які знаходяться в транспортному засобі;

2) вимагати розмір оплати за поїздку, який не відповідає розміру оплати, встановленому інформаційно-диспетчерською службою таксі, домовленості з замовником або показникам таксометра чи іншого засобу визначення вартості конкретного перевезення, якщо вартість проїзду визначається за показниками таксометра або іншого засобу визначення вартості конкретного перевезення.

  1. Водій легкового автомобіля на замовлення має право відмовляти в наданні послуги замовнику, якщо:

пасажир має явні ознаки сп’яніння;

кількість осіб, які потребують обслуговування, перевищує кількість місць у легковому автомобілі;

багаж пасажира не може бути вільно розміщений у багажнику чи салоні легкового автомобіля або може забруднити чи пошкодити його;

є обставини, що створюють загрозу життю, здоров’ю або майну водія, пасажира, інших учасників дорожнього руху.

  1. Водій легкового автомобіля на замовлення зобов’язаний:

1) називати замовнику розмір оплати перевезення на замовлення до початку надання послуги;

2) за вимогою пред’явити замовнику обов’язкові для перевезень легковими автомобілями на замовлення документи;

3) здійснити перевезення відповідно до договору на перевезення легковими автомобілями на замовлення;

4) забезпечувати безпеку дорожнього руху та створювати для пасажира комфортні та безпечні умови під час перевезення;

5) виконувати правила надання послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення і технічної експлуатації легкового автомобіля.

  1. Водію легкового автомобіля на замовлення забороняється:

1) надавати послуги з перевезення на замовлення одночасно двом чи більше замовникам без їхньої згоди;

2) вимагати розмір оплати на надання послуги, який не відповідає розміру оплати, встановленому інформаційно-диспетчерською службою легкових автомобілів на замовлення або договору, укладеному з замовником.

 

Стаття 14. Договори на перевезення на таксі та легковими автомобілями на замовлення

  1. Договір перевезення на таксі є публічним та укладається між автомобільним перевізником на таксі та замовником в усній формі.
  2. Договір перевезення легковими автомобілями на замовлення укладається:

1) між інформаційно-диспетчерської службою та замовником в усній формі шляхом звернення замовника до інформаційно-диспетчерської служби легкових автомобілів на замовлення за допомогою наявних засобів зв’язку (телефон, інтернет-додаток тощо);

2) або автомобільним перевізником легковими автомобілями на замовлення та замовником у письмовій формі шляхом підписання договору обома сторонами.

  1. При укладенні договору на перевезення легковими автомобілями на замовлення сторони повинні узгодити: маршрут перевезення, вартість перевезення, дату та час надання послуги, кількість пасажирів, номер та марку легкового автомобіля, на якому будуть надаватися послуги, та інші умови за погодженням сторін.

 

Стаття 15. Договір про надання інформаційних послуг щодо диспетчерського управління

  1. Договір про надання інформаційних послуг щодо диспетчерського управління – письмовий договір між інформаційно-диспетчерською службою таксі або інформаційно-диспетчерською службою легкових автомобілів на замовлення та відповідно автомобільним перевізником на таксі або автомобільним перевізником на замовлення, за яким інформаційно-диспетчерська служба зобов’язується від імені автомобільного перевізника укладати договори з замовниками перевезень на таксі або легковими автомобілями на замовлення та надавати відповідному автомобільному перевізнику інформацію про замовника перевезення та підтвердження про укладення з ним договору, а автомобільний перевізник зобов’язується виконувати перевезення на таксі або легковими автомобілями на замовлення з дотриманням ліцензійних умов та правил перевезень на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

 

Стаття 16. Самоврядування автомобільних перевізників на таксі та автомобільних перевізників легковими автомобілями на замовлення

  1. Самоврядування автомобільних перевізників на таксі та автомобільних перевізників легковими автомобілями на замовлення ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов’язковості для виконання автомобільними перевізниками рішень органів самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів самоврядування у діяльність автомобільних перевізників на таксі та автомобільних перевізників легковими автомобілями на замовлення.
  2. Брати участь у роботі органів самоврядування автомобільних перевізників на таксі та автомобільних перевізників легковими автомобілями на замовлення та бути обраними до їх складу можуть лише представники автомобільних перевізників на таксі та автомобільних перевізників легковими автомобілями на замовлення України або самозайняті автомобільні перевізники на таксі та самозайняті автомобільні перевізники легковими автомобілями на замовлення.
  3. Організація самоврядування автомобільних перевізників на таксі та автомобільних перевізників легковими автомобілями на замовлення здійснюється на підставі окремого закону.

 

Стаття 17. Відповідальність за порушення законодавства про перевезення на таксі та перевезення легковими автомобілями на замовлення

  1. Порушення законодавства України про перевезення пасажирів та/або їхнього багажу на таксі та легковими автомобілями на замовлення тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

 

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного після дня його опублікування, крім статті 16 цього Закону, яка набирає чинності через вісімнадцять місяців з дня опублікування цього Закону.

 

  1. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про автомобільний транспорт» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 22, ст.105 із наступними змінами) у частині, що стосується перевезень на таксі та перевезень легковими автомобілями на замовлення.

 

  1. Внести зміни до таких законодавчих актів:

1) Кодекс України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984, додаток до № 51, стаття 1122):

а) доповнити статтею 126-1 наступного змісту:

«Стаття 126-1. Порушення законодавства про перевезення на таксі та перевезення легковими автомобілями на замовлення

Надання послуг з перевезень пасажирів та/або їхнього багажу без оформлення документів, перелік яких визначений Законом України «Про перевезення на таксі та легковими автомобілями на замовлення», –

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надання послуг з перевезення на таксі та легковими автомобілями на замовлення без укладення договору обов’язкового особистого страхування від нещасного випадку на транспорті на кількість пасажирів, що відповідає пасажиромісткості транспортного засобу, –

тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стоянка легкового автомобіля, який не облаштований як таксі та/або не має ліцензії на перевезення пасажирів та/або їхнього багажу на таксі, та посадка пасажирів на стоянці таксі, –

тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Прийняття інформації про потребу у послугах перевезення пасажирів і багажу та/або забезпечення доступу до такої інформації, у тому числі через веб-сайти, автомобільним перевізникам на таксі або водіям таксі особою, яка не включена до реєстру інформаційно-диспетчерських служб як інформаційно-диспетчерська служба таксі, або автомобільним перевізникам легковими автомобілями на замовлення або водіям легкових автомобілів на замовлення особою, яка не включена до реєстру інформаційно-диспетчерських служб як інформаційно-диспетчерська служба легкових автомобілів на замовлення, –

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Забезпечення інформаційно-диспетчерською службою доступу до інформації про потребу у послугах перевезення пасажирів і багажу автомобільним перевізникам на таксі, автомобільним перевізникам на замовлення, водіям таксі, водіям легкових автомобілів на замовлення чи будь-якій іншій особі, з якими такою службою не укладено договір про надання інформаційних послуг щодо диспетчерського управління, –

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надання інформаційних послуг щодо диспетчерського управління інформаційно-диспетчерською службою через веб-сайти та/або із застосуванням номерів телефонів, відомості про які відсутні в реєстру інформаційно-диспетчерських служб, –

тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

б) у статті 164:

частину першу після слів «порушенням умов ліцензування» доповнити словами «(крім випадків, передбачених цієї статтею)»;

доповнити частинами третьою, четвертою, п’ятою та шостою такого змісту:

«Надання послуг з перевезення на таксі без отримання ліцензії на перевезення пасажирів та/або їхнього багажу на таксі, –

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надання послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення без отримання ліцензії на перевезення пасажирів та/або їхнього багажу легковими автомобілями на замовлення, –

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною третьою та четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, –

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення ліцензійних умов перевезення на таксі та перевезення легковими автомобілями на замовлення, –

тягне за собою накладення штрафу у розмір від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

У зв’язку з цим, частину третю вважати частиною сьомою;

в) статтю 221 після слів «частинами другою і третьою статті 163-17» доповнити словами «частинами першою, другою і сьомою статті 164»;

г) статтю 222 після слів «частини перша, друга і четверта статті 126» доповнити словами «частини перша, друга і третя статті 126-1», після слів «стаття 161» доповнити словами «частини третя, четверта, п’ята і шоста статті 164»;

д) у статті 229:

у частині першій після слів «стаття 119» доповнити словами «частини четверта, п’ята і шоста статті 126-1»;

у пункті 1) частини другої після слів «та його заступники (» доповнити словами «частини п’ята, шоста і сьома статті 126-1».

2) Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, стор. 1234, стаття 158):

а) пункт 24 частини першої статті 7 після слів «залізничним та повітряним транспортом» доповнити словами «перевезення пасажирів та/або їхнього багажу на таксі та легковими автомобілями на замовлення»;

3) Закон України «Про місцеві державні адміністрації» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20, стаття 190):

а) статтю 20 доповнити пунктами дев’ять, десять, одинадцять та дванадцять такого змісту:

«9) формує мережі стоянок таксі в аеропортах, автомобільних та залізничних вокзалах і станціях, інших інфраструктурних об’єктах, що утворюють попит на послуги з перевезення на таксі, або вулично-дорожній мережі, якщо такі об’єкти розміщено за територією населеного пункту;

10) здійснює видачу ліцензій на перевезення на таксі та перевезення легковими автомобілями на замовлення;

11) вносить до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, передбачені Законом України «Про перевезення на таксі та легковими автомобілями на замовлення» прийняті рішення, документи та інші відомості про ліцензування видів господарської діяльності, необхідні для ведення цього реєстру, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

12) забезпечує включення суб’єктів господарювання до реєстру інформаційно-диспетчерських служб таксі та легкових автомобілів на замовлення».

 

  1. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність до вимог цього Закону;

2) розробити та затвердити ліцензійні умови та правила перевезень пасажирів та/або їхнього багажу на таксі та легковими автомобілями на замовлення;

3) забезпечити приведення іншими органами державної виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

4) у шестимісячний строк розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проект закону України, який регулює засади самоврядування автомобільних перевізників на таксі та автомобільних перевізників легковими автомобілями на замовлення.

 

0.00 avg. rating (0% score) - 0 votes

Залишити відповідь

Войти с помощью: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *