Любителі покеру

Любителі покеру

Я ніколи не грав в покер, але бачив, на що він перетворює людей. Мій хороший знайомий приїхав до Криму і 2 дня не відриваючись прямо з номера грав в покер по Інтернету. Яке там море, загар і тим більше екскурсії.  Благо, мене ця доля оминула і я не знаю ні законів, ні закладів в Києві, де грають в покер. Але пассажіри-покерісти завжди особливі. Перше – вони завжди розраховуються до копійки точно, навіть якщо з розмови на задньому сидінні доноситься, що він виграв тисячу доларів за вечір.  Друге їх сленг специфічний і вони дуже схожі на програмістів зразка кінця 90-х – почала 2000-х. А далі йдуть відмінності. Є брудні і смердючі мільйонери в засалених куртках, бо до душу і магазину їм просто не дійти. А є і випещені красені, які дуже стежать і за зачіскою і за шмотками, і швидше за все – навіть з манікюром. Також вони діляться на тих, хто принципово не п’є в закладі, а є ті – хто поглинають алкоголь літрами. Єдине – я не зрозумів, там наливають на шару як у багатьох казино, або його потрібно купувати. Також не зовсім зрозуміло, як закладу впускають клієнтів, бо це закриті клуби. При чому його члени так «шифруються», що замовляють машину за 200-300 метрів від закладу. Часом доходить до смішного. Один раз, надто перестрахувавшись, пасажир замовив машину в будинок на 4 номери більше ніж номер закладу і йшов по темних і холодних вулицях Києва метрів 700.

Одного разу ми з дружиною підвозили грача гравця (він ще й більярд грає), який за 15 хвилин шляху розповів як через свою любов «грати» втратив сім’ю і півхати.

0.00 avg. rating (0% score) - 0 votes