Нокіа, таксі, гроші

Нокіа, таксі, гроші

Цей курйозний випадок розповіла мені моя сестра. Вона за професією дизайнер. А дизайнери, це майже такі ж кумедні люди як програмісти. Я знаю, тому що в силу своєї професії доводилося досить часто з ними спілкуватися. І ось одним з них стала моя молодша двоюрідна сестра. Вона, як багато дизайнерів, відразу придбала необхідний богемі шарм і лоск. Людям мистецтва притаманні багато милих дивацтв. Творчі натури. Наприклад, у моєї сестри мобільний телефон Нокіа. Але не простий, а реально такий старий. Ще з монохромним дисплеєм, величезненький такий, за габаритами, ніякої тобі поліфонія немає. Причуда. «А навіщо мені телефон? Відповідь – щоб дзвонити. А все інше від лукавого ». Адже і в чомусь права. І ось одного разу, моя люба сестриця сідає в таксі. Що зробить перед цим будь-якої не дизайнер і не програміст? Правильно, запитає «почому доїхати?». Але вона – богема. Загалом приїхали на місце. Таксист каже: «Тридцять гривень». Сестра починає мовчки ритися в сумочці, при цьому дістає цей самий телефон часів прем’єрства Ющенка. Таксист бачить це неподобство. І тут щось тепле ворухнулося в його душі. – Гаразд, двадцять – говорить він.

0.00 avg. rating (0% score) - 0 votes