Таксисты наживаются на жаре
Поки безжально смажить сонце, деякі намагаються на цьому заробити. Правда, виходить це не зовсім цивілізовано. Ось історія, яку мені розповів співробітник.
Викликав він таксі. Диспетчер назвала йому ціну за проїзд. Приїхала машина, відвезла його, куди треба, і раптом водій зажадав з нього доплату за те, що в машині працював кондиціонер. Будь це символічні 5 гривень, мій товариш заплатив би мовчки. Але при ціні поїздки в 50 гривень віддавати додаткові 40% від початкової вартості він не захотів. Подзвонив у диспетчерську, там йому підтвердили, що така доплата – це не вигадка водія. Але на питання, чому ж його спочатку не попередили про доплату, ніхто відповісти не зміг.
До чого я веду? Так, вводити доплату за охолоджене повітря – це право служби таксі. Я не хочу обговорювати розмір цієї націнки. Хоч він і здається завищеним, але потрібно визнати, що машина на охолодження салону і бензину більше витрачає, і сам кондиціонер коштує додаткових коштів. Але зробіть це цивілізовано: або внесіть ці витрати в тариф, або попереджайте про додаткові видатки до того, як людина зробила замовлення. А то з таким підходом водії взимку будуть брати плату за включення печі, вночі – за негайні фари або ж музику на прохання пасажира …
У всьому світі існують свої особливості оплати послуг таксистів. Наприклад, в Лос-Анджелесі на багатьох машинах пишуть, що при розрахунку готівкою таксист округлює суму, яку показує лічильник, до 5 доларів в більшу сторону. Робиться це тому, що у таксистів часто немає здачі по 1-2 долари. Але в той же час будь-якої пасажир може розплатитися в машині кредиткою – термінали я бачив у всіх водіїв. І тоді переплачувати нічого не потрібно.
Ми ж прагнемо до Європи, говоримо про те, що хочемо гідно провести чемпіонат з футболу, не вдаривши перед гостями в бруд обличчям. Тепер уявіть: який-небудь німець, який звик бачити в якості таксі переважно «Мерседеси» і бути застрахованим під час кожної поїздки, сяде у прокурений «Ланос», а таксист потребують доплату за кондиціонер … Думаю, що цей самий бюргер зрозуміє приказку: «Що російській добре, то німцю – смерть». Однак я оптиміст і буду сподіватися, що за два роки ситуація на ринку послуг в Україні хоча б трохи зміниться на краще.
Джерело: http://kp.ua