Uber shuttle. Добро чи зло? Колективний договір

Uber shuttle. Добро чи зло? Колективний договір

Вирішувати вам. Але ми спробуємо подивитися на цю подію з двох сторін і доволі об’єктивно.
Про відкриття UberShuttle дізнався з … однієї з груп ультрасів Динамо. Де викладалися маршрути, за якими можна їздити з Виноградаря в район НСК Олімпійського за 25-30 гривень.

Так співпало, що наше повернення «в контент» taxi.in.ua співпало із цією подією. Точніше – ця подія стала поштовхом до моменту Х, коли настав час повернутися. Ми написали запит до 5-ти фахівців-експертів від конкурентів, які б могли прокоментувати цю подію, але поки всі мовчать.

Отже, поки моє суб’єктивне. Якщо на презентації проекту присутні мер Києва Віталій Кличко та Міністр Інфраструктури (колись Інфраструктури та транспорту), то цей проект є частиною колективного договору народу з владою. Що я маю на увазі? Що мікроавтобус, який на фото, не закріплений за жодним ліцензованим перевізником в Укртрансбезпеці. Як же так, скажете ви. А це все з одного ряду – несплачений проїзд в електричці, єдиний податок в 5% на кожного співробітника (в кожному випадку) замість податку за ТОВку чи за ЗАТ, це зарплата в конвертах, або наполовину сіра і так далі. Громадяни закриють очі на ситуацію, подібну до ліцензувань , а держава – на громадян.

Взагалі, слова «ліцензія», «страхування» для багатьох громадян почали набирати правильний сенс лише на третьому десятку Незалежності України. І то, наполовину. У випадку з ринком таксі та близьких до нього бізнесі-сателітів ситуація жахлива. Вирватися в перелік білих компаній вдалося одиницям, і то, взагалі, довгому перебуванню на ринку та далекозорості їх керівників. Решта цього зробити не можуть. А що пасажири? Вони обиратимуть в магазинах нормальні молочні, ковбасні, алкогольні продукти від перевірених виробників, і при цьому їздити на не ліцензованих таксі. Потрапляти в аварії, писати статті в фейсбуці, але неліцензовані все одно будуть з’являться, бо громадянське суспільство поки не дозріло до думки що ліцензовані таксі і безпека взаємопов’язані, а не ліцензовані – пов’язані з ризиком як мінімум отримати поганий сервіс. І що саме парадоксальне – неліцензовані будуть сильно переганяти ліцензовані компанії. І ніякі статті, ефіри на телебаченні ситуацію не змінять. Хоча змінювати її треба. При наймі спробувати, намагатися пробиватися в комітети вже нової Верховної ради, просувати закони, і так далі.

Але моя особиста порада – в цьому законі мають бути не тільки штрафи, штрафи, штрафи, а й мотивація. З того, що «лежить на столі» – тільки ліцензований таксист може їхати по полосі громадського транспорту (як в Лондоні). Тільки ліцензований таксист має право на певні парковки, які державі треба побудувати. Давати тільки ліцензованим водіям замовлення на офіційні події, які масово проходять не тільки в Києві, а й маленьких містах. І нехай в Києві ліцензія коштуватиме спочатку 300$/рік, а в Прилуках – 30$/рік, це буде перший крок в напрямку цивілізованої Європи, а не Сомалі.

А поки мої друзі їздитимуть на шатлах за 25-30 гривень в центр та назад з Виноградарю. І я буду за них радий. Бо останніх три місяці працював на Виноградарі і один раз зранку мав щастя проїхатися в міському траспорті. Однозначно – це жах, а 150 гривень дозволити можуть собі одиниці. Чому на Виноградарі з транспортом жах? Бо розбудували Варшавський квартал, Ліпинку, будинки на Новомостицький, а інфраструктуру не розбудували, в тому числі – і транспортну.

До речі, я вважаю Кличко кращим мером, а Омеляна – крашим міністром інфраструктури (та транспорту) за всю історію. І вони б не поперли б «проти цивілізації», будь вони на своїх посадах в 2050-му. Просто в нас зараз «колективний договір».

Підготував Іван Чуперка

0.00 avg. rating (0% score) - 0 votes

Залишити відповідь

Увійти або зареєструватись: