На дорозі бувають приємні виключення

На дорозі бувають приємні виключення

Напевно, всім водіям відомо відчуття, коли грошей в кишені немає, треба їхати і відчуваєш, що зупинять тебе обов’язково. Знайоме? І в мене так. Виїхав з парковки Шереметьєво-1, грошей залишив пристойно, 300 рублів і залишилося всього лише 90 рублів. Ну не люблю я парковки ці платні, а під’їхати то до аеропорту якось треба. На мою думку їх взагалі треба всі знести. Тому їду я сумний сумний, а тому і на швидкість-то не дивлюся, а машина пристойна, так і рветься вперед. Хто ще не знає, населений пункт, білий фон 60 км./год всі справи …. Я не звертаю уваги, я захоплений думкою зносу цих парковок, з їх господарями, бульдозером. Але вперед-то я дивлюся і бачу далеко метрах в 300-ах якийсь рух і той самий момент, коли в тебе пальнули радаром. І так, все зрозуміло. Я, зазвичай, не чекаю, коли він із засідки вийде, я ж бачив все, відразу включив поворот і до нього рідного, гальмую поряд, а чого ноги топтати-то? Зібрав всі папірці у купу (хто не знає – це страховка в купі з правами і дорученням) виходжу. “Ваша швидкість склала 112 км/год”. Чемно показують куди сідати в машину, там інший дорожній інспектор. Сідаю, а особа-то у мене від обурення на ці платні паркування прямо палає сумом і тугою. Ну, звичайна процедура перегляду документів і “Ну?” І тут я кажу тихим голосом “Шкода, і погода сонячна, тільки пригрівся і настрій у мене нижче плінтуса і Вам, напевно, його доведеться зіпсувати. Грошей у мене немає”. “Хм, а що сумно-то так, розкажи”. І я розповів йому і про паркування, і про що запізнюються літаки, і про зниклу бронь, і про шлагбаум електричний. Не спитав інспектор, чому так швидко їжу, а грошей не взяв. НЕ ЗАПИТАВ. “Віктор Вікторович, бажаєте я Вам підніму настрій?” Мовчу, а що сказати то? “Їдьте собі на здоров’я, нормальний ви водій, пальці не гнете. Я стою на дорозі вже багато років і Я розбираюся в людях, їдьте”. Я кажу “Не можу я ось так взяти і поїхати, адже порушив ж і є ось останні 90 рублів, може …” “Залиште собі, на воду або сигарети”. Нічого собі думаю, а як приємно-то. Вийшов і поїхав далі на роботу, і в цей день наїздив ще 200 км з 90 рублями, і не сумнівайтеся, але правила дотримувався строго і поворотники включав і пішоходів пропускав, і на жовтий не їхав, та інше. А авто у мене гарне Ніссан називається, потужністю 2.7 літра … . Copyright © Auto.ru і кумедно Віктор Вікторович http://www.story.auto.ru/story/375.html

0.00 avg. rating (0% score) - 0 votes