Неуважні грабіжники – трагікомедія в 2-х діях
Прекрасним недільним днем, 8 травня передсвятковий настрій, я, моя свекруха і моя донька відправилися погуляти в Московський Парк Перемоги: каруселі, ветерани, пам’ятники, квіточки, кульки … Поїхали на машині. Практикуватись у водінні авто я намагаюсь з будь-якого приводу у зв’язку з недавньою покупкою автомобіля. Під’їхали до парку на Гагаріна, припаркувалася. Одразу за нами припаркувалася ще одна машина. Там завжди у вихідні купа машин по обидва боки дороги стоїть. Виходимо. Молоді хлопці, що припаркувалися за нами на білій дев’ятці також вилізли, відкрили капот своєї тачки і почали щось там в ньому колупатися. Ми пішли гуляти. Каруселі. Повітряні кулі. Ветерани. Пам’ятники. Квіточки. Пісні воєнних років … Повертаємося. Знімаю сигналізацію, сідаю … ба! магнітоли немає. Охайненько вийнята. Гаразд. Свекруха голосить. Я кажу: – От скотина, впевнена, що це ті хлопці, що за нами припаркувались. – Та ні, Марин, не може бути. – Так точно, тьотя Іра, я впевнена. Заводжу. Не заводиться. Дзвоню всім у кого є машини і хто може бути потенційним рятівником. Чоловік на іншому кінці міста, буде тільки пізно вночі, зайнятий, батьки на дачі, додому не збираються, інші або на рибалці, або за містом на дачі, або живуть прямо скажемо не близько – на півночі. Згадую про мого славного колегу по роботі Толяна. Набираю: «Алло, Толян! Привіт! Слухай, ти там не дуже зайнятий? У мене тут така проблема. Мені машину обікрали і тепер я її завести не можу. Мене б на тросі до автосервісу довезти, а? »- А ти де? – Я на Гагаріна у СКК. – Ну, чекай, зараз приїду. – Слухай, тільки в мене троса немає. – Жди по дорозі куплю! Я відправляю свекруху з дитиною на маршрутці додому, а сама залишаюся чекати Толяна. Проходить хвилин п’ятнадцять. Сиджу, сумую. Тут дивлюся під’їжджає і паркується за мною біла дев’ятка. Звідти виходять вже знайомі мені молоді люди. Відкривають знову свій капот. Дежавю, думаю я, але руки автоматично тихеньку і акуратно закривають двері зсередини. Сиджу. Хлопці, підійшовши до свого капоту, дістають металеві довгі смужки і прямо йдуть до моєї машини. Мої очі стають все ширше, а піджилки нервово тремтять. З боку пасажира хлопець був активнішим, швиденько прийшов, та й, починає пхати свою залізну смужку між склом і корпусом машини в спробі відкрити двері. Як я встигла розгледіти, це була звичайна металева лінійка. Я в шоці! Поки він не встиг відкрити двері, я швидко опускаю скло: – Гей, зовсім совість втратив чи що !!!!!! – Кричу я. Хлопець трохи шокований. Щось мимрить і швидко відходить до своєї машини. Тут же щось говорить своєму напарнику, інакше їх не назвеш. Вони починають закривати капот і упаковуватись в машину. У цей час я намагаюся запам’ятати їх номер і набираю номер відомого мені відділення міліції. Після недовгої розмови з міліціонером він мені повідомляє, що це вже не їхня територія, а іншого відділення, починає говорити мені їх номер телефону. Я панічно намагаюся не переплутати цифри з номера машини і номера телефону міліції. У цей час хлопці розвертаються і звалюють. Дзвоню. Повідомляю номера. Менти видалися активними і зацікавленими. Поговорила. Сиджу у дрібне тремтіння від напруги нервів. Але хвилин через п’ять приїжджає мій рятівник. Я вся на емоціях розповідаю йому пережите. Через п’ять хвилин йому вдається завести машину. Були залиті свічки, найімовірніше хлопці намагалися її завести, але у них в перший раз не вийшло. Мабуть повернулися спробувати щастя ще раз. Як мені нестримно пощастило, що я не залишила машину і не поїхала додому пішки і що знайшовся Толька, який погодився мені допомогти відразу зараз, а не через годину чи скільки-то і я залишилася в ній сидіти і як вчасно ми повернулися з парку з прогулянки. На тлі всього цього втрата магнітоли стала здаватися якоюсь дрібницею. На цьому власне і слід було закінчити мою несамовиту розповідь. Єдине, що хочу додати, що далі я поїхала у відділення, написала заяву про крадіжку і спробі викрадення. Менти сказали, що вже перевірили за номерами машину, що вона з Колпіно і їздять на ній за даними ДАІ якісь наркомани. Здавалося б, все відомо, але минуло вже три дні, а їх не затримали … вам подзвонять – відповідає телефон 33-ого відділення міліції Московського району м. Санкт-Петербурга. Copyright © Auto.ru і Блондинка За Кермом http://www.story.auto.ru/story/394.html