По дорозі в Крим
Їздили ми з друзями цього літа в Крим на Казантип. Великою компанією на трьох машинах. Кордон перетинали з масою різних приколів, які, в принципі не варті уточнень. Розкажу лише один. Десь через 100 км після митниці зупиняють нас місцеві співробітники ДАІ і починають мурижити з приводу того, що ми не приліпили на зад машини наклейку з написом “RUS”. В той час, як господар автомобіля, Олег, тихо сопів на задньому сидінні і бачив десятий сон. В цей час, хлопецьщо був за кермом, намагався косити під дурня і відмазуватися від штрафу. Розмови не привели ні до чого, тому даїшник попросив Олега пройти до нього в машину для розмови. Треба сказати, що Олег і так хлопець, який постійно знаходиться в напівсонному стані, а тут його ще й розбудили. Незадоволений, він поплентався за даїшником і сів до нього на переднє сидіння. Далі пройшов наступний діалог:
– (Д) даїшник: Ну що ж ви, Олег Всеволодович, так свого друга підставляєте?
– (О) Олег: В якому сенсі?
– Д: Ну ось саджаєте його за кермо своєї машини, коли у вас немає наклейки. Я можу Олександра за це позбавити прав строком до 2-х місяців (брехня, бо в Україні не забирають права в принципі).
– О: Лишайте його відразу років на три.
Мент прифігів від такого нахабства.
– Д: Слухай, ти все жарти жартуєш, а може в твого друга прав і не було?
І ховає права Сані під козирок в машині. Після чого нахабно либиться, мовляв, може все буде як я скажу? Олег, як я говорив, хлопець не занадто швидкий, але в таких випадках чомусь міркує легко і невимушено. Тому видає даїшнику наступну фразу:
– О: А може, у вас і УВБ (управління власної безпеки) нема?
Мент червоніє від чергової борзості Олега, але основа старої тактики – ніколи не подавати ознак паніки – йому знайома і він відповідає:
– Д: Є, давай, хочеш, подзвони?
– О: Так можемо і без них вирішити питання.
Ментяра ж, відчувши свою перевагу, починає тиснути далі на Олега.
– Д: Та ні, давай, дзвони, ось тобі телефон.
І простягає свою мобілу. Олег з абсолютно спокійним виглядом бере мобілу мента і … кладе до себе в кишеню зі словами.
– О: А може, у тебе мобіли не було?
У мента округлюються очі, на обличчі проявляється феєрична гама емоцій, його процесор у голові явно перевантажений. У пікаперів таке називається “розрив шаблону” або якось так. Такого мент явно не очікував. У підсумку мент мовчки віддає Олегу Сашині права і цідить крізь зуби:
– Д: Там купиш наклейку і два літри яблучного соку. Сік – мені. Наклейку – на зад приліпити. І щоб я тебе більше не бачив! Ми ще довго згадували цю історію і сміялися. http://korova.ru/humor/viewer.php?id=4142&types=t&subtypes=tech