Спонсорська допомога

Це трапилося з нами в автоподорожі з Гірського Алтаю у 2006 році. Ми з Сергієм їхали на двох джипах в компанії друзів по Чуйської тракту. Наш Бігхорн – попереду. Особливо не порушуючи правил, ми в’їхали в Онгудай. Знаючи, що в населених пунктах швидкість завжди обмежена 40 км на годину, Сергій намагався дотримувати швидкісний режим. За черговим поворотом ми побачили даішника, який зупинив нашу машину. Якого було здивування Сергія, коли інспектор-алтаїць, показав йому радар, на якому стояла швидкість 42 км. Сергій запитав: – А скільки штрафу за це платити? На що інспектор доброзичливо відповів: – А нам не потрібен штраф … Секунди мовчання …, і, витримавши багатозначну паузу, він додав: – Надайте нам спонсорську допомогу як вимираючому народу Алтаю … Тут Сергій поступив подібно Остапу Бендеру, який питав Шуру Балаганова, скільки тому потрібно грошей для щастя. Так ось, вимирають народу виявилося достатньо 50 руб. http://weblancer.net/users/MariZ/portfolio/228518.html